Формування патріотичних та громадянських компетентностей вихованців ЗПО засобами національно-патріотичного виховання
Актуальність та практична значущість досвіду
Наша Україна – молода держава, перебуває на шляху
радикальних політичних, соціальних та економічних перетворень. Суверенній
Україні потрібні громадяни, які мають глибоко усвідомлену життєву позицію.
Сучасна
освіта вимагає докорінного переосмислення парадигми виховання, оновлення
змісту, форм і методів духовного становлення особистості на основі гуманізації
життєдіяльності підлітка, створення сприятливих умов для самореалізації його
сутнісних сил у різних видах творчої діяльності[1]. «Серед виховних напрямів
сьогодні найбільш актуальними виступають патріотичне та громадянське виховання. Тому нині, як ніколи, потрібні нові підходи і нові шляхи до виховання
патріотизму як почуття і як базової якості особистості», - зазначено в
Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді.
Проблема формування
та становлення громадянської та патріотичної компетентності є життєво важливою
для утвердження громадянського суспільства. Становлення активної громадянської
позиції підлітка, на мою думку, необхідно розпочинати з формування у нього
громадянської та національної самосвідомості – усвідомлення себе частиною
певної національної спільноти, відчуття відповідальності перед своєю нацією,
осмислення моральних та культурних цінностей, прагнення до самореалізації як
суб’єкта соціальної дійсності. Формуванню активної
громадянської позиції підлітків сприяє соціальний досвід, який складається з
практичних навичок участі у суспільному житті та рівня розвитку громадянських
якостей особистості. Такий досвід набувається в процесі позашкільної виховної
роботи.
Сучасні обставини національного відродження
зумовили гостру потребу в людях, які мають стійкі патріотичні переконання та
вміють відстоювати їх у реальних умовах. Тому актуальною стала проблема
формування соціальних та життєвих компетентностей молоді засобами національно-патріотичного виховання. Актуальність
громадянської освіти та виховання в Україні зумовлюється водночас процесом
становлення нації. Для поліетнічної України громадянська культура особистості
відіграє особливо важливу роль ще й тому, що вона покликана сприяти формуванню
соборності держави, що є серцевиною української національної ідеї. Тому одним
із напрямків роботи Енергодарського центру туризму, краєзнавства
та спорту, є виховання гуманістично-спрямованого громадянина демократичного
суспільства, який би у своїй життєдіяльності мав активну позицію, умів її
відстояти, знав та любив свою Батьківщину.
З огляду на зазначене, актуальними питаннями є створення умов в
позашкільному навчальному закладі щодо
формування патріотичних та
громадянських компетентностей та саморозвитку вихованців. Саме працюючи над реалізацією даної проблеми,
формувалася індивідуальна система роботи автора досвіду.
Теоретичне обґрунтування досвіду
Наукові концепції та теорії, теоретично
- методологічні, правові засади національно – патріотичного виховання молоді
закладено в таких основоположних документах, як Законах України «Про
громадянство України», «Про загальну
середню освіту», «Про позашкільну освіту», Національній програмі виховання
дітей та учнівської молоді в Україні, Концепції національно-патріотичного
виховання молоді, наказах Міністерства освіти і науки України, Указ Президента
України «Про заходи щодо розвитку духовності, захисту моралі та формування
здорового способу життя громадян», тощо. Цими документами визначено стратегічне
завдання – виховання в учнівської молоді любові до Батьківщини, усвідомлення
нею свого громадянського обов’язку на основі національних і загальнолюдських
духовних цінностей, утвердження якостей громадянина – патріота України,
розвитку культурного і творчого потенціалу нашого народу. Ці документи
передбачають відродження і подальшу розбудову національної системи освіти і
виховання як важливих ланок формування національно свідомих громадян
Української держави. Вихованню у дітей і молоді патріотизму надавали
першочергового значення корифеї вітчизняної педагогіки Г.Ващенко, О.Духнович,
І.Огієнко, С.Русова, Я.Ряппо, Г.Сковорода, В.Сухомлинський, К.Ушинський, у працях яких значна увага приділялась
вихованню у підлітків патріотизму, любові до своєї землі і рідного народу,
загартування в них волі і характеру.
Досвід базується на наукових концепціях та
дослідженнях І. Беха, Г.Біленької, А.Бойко, М.Боришевського, Ю.Завалевського, П.Ігнатенка,
В.Каюкова, Б.Кобзаря, В.Коваля, М.Левківського, І.Матюши, О.Сухомлинської,
Д.Чижевського та ін.
Науковці І. Д. Бех, І. К. Чорна в «Програмі
патріотичного виховання дітей та учнівської молоді» визначають теоретичні
засади патріотичного виховання (мету, завдання, принципи, напрями, зміст,
технології), науково-методичні, організаційні, кадрові, інформаційні умови
розвитку цього почуття у дітей та учнівської молоді, які забезпечують
інтенсифікацію виховної діяльності, привертають увагу органів державної влади
до патріотичного виховання особистості в сучасній Україні, сприяють підвищенню
соціального статусу патріотичного виховання в освітніх закладах [2].
Аналіз психолого-педагогічної теорії свідчить що у науковій
психолого-педагогічній літературі відсутнє визначення національно-патріотичної
компетентності, але визначено поняття «громадянська компетентність» і
«патріотична компетентність».
Ідеї громадянської освіти і виховання завжди були актуальними у
вітчизняній педагогічній думці. Особливу увагу громадянському вихованню дітей
приділяв Василь Сухомлинський, класик української педагогіки. Цю проблему він
розглядав у роботах «Народження громадянина», «Як виховати справжню людину»,
«Вітчизна у серці» та ін. Василь Сухомлинський переконував, що виховувати
громадянина самими бесідами та повчаннями неможливо, якими б хорошими вони не
були. Потрібне практичне діло, треба, щоб діти не просто знали, що таке «добре»
і що таке «погано», а й діяли в ім'я торжества добра, правди, справедливості.
Діти повинні, твердив Василь Олександрович, почувати себе не тільки дітьми, а й
юними громадянами своєї держави, зобов'язаними віддавати суспільству свою
трудову енергію. Без цього нема й не може бути морального становлення
особистості, без цього засвоювані дітьми знання будуть залишатися мертвим,
байдужим до світоглядних ідей вантажем. [3].
Модифіковано підходять до
визначень і трактувань громадянської освіти вітчизняні дослідники. Вони
вважають, що у сучасних умовах громадянська освіта має
на меті
підготовку підростаючого покоління до
активної участі в житті демократичного суспільства й розвитку
демократичної культури. Громадяни від
народження мають вчитися бути повноцінними громадянами за приналежністю
тієї держави, членами суспільства якої
вони є: вільними, активними, дієвими
і творчими, критично мислити, знати і реалізувати свої права й обов’язки, вміти працювати в колективі, вести
діалог та переговори, шукати компроміси
тощо. Результатом громадянської освіти має стати сформованість у молоді
громадянської компетентності як складного особистісного утворення.
Поняття «компетентність» у наш
час органічно увійшло в педагогічний обіг, і науковці намагаються дати
визначення освітніх та життєвих компетентностей. Громадянську компетентність
дослідники відносять до ключових. Громадянську
компетентність особистості я розумію як сукупність готовності і
здібностей, що дозволяють молоді активно, відповідально і ефективно реалізовувати
весь комплекс громадянських прав та
обов’язків у демократичному суспільстві,
застосовувати свої знання
і вміння на практиці.
Мета, провідна ідея
Позашкільна освіта – це складова системи освіти, цілеспрямований процес і результат виховання, навчання, розвитку та соціалізації особистостей у вільний час в позашкільних навчальних закладах. Створювати додаткові умови для самовизначення, саморозвитку, самореалізації особистості, формування моральних якостей у дітей та підлітків, соціально-громадського досвіду; сприяння професійній орієнтації, розвитку творчих здібностей – такі завдання сьогодні покладає держава на систему позашкільної освіти. В Енергодарському центрі туризму, краєзнавства та спорту патріотичне виховання наскрізно пронизує весь навчально-виховний процес, органічно поєднує національне, громадянське, моральне, родинно-сімейне, естетичне, правове, екологічне, фізичне, трудове виховання, базується на національній історії, знанні та відстоюванні своїх прав, виконанні конституційних і громадянських обов’язків, відповідальності за власне майбутнє, добробут та долю країни.
Провідна педагогічна ідея даного досвіду заключається у вивченні впливу національно-патріотичного виховання через різноманітні форми роботи на формування громадянських компетентностей вихованців комплексного позашкільного закладу.
Мета досвіду: обґрунтувати доцільність та ефективність використання національно-патріотичного виховання в навчально-виховному процесі позашкільного закладу для формування патріотичної та громадянської компетентної особистості.
Об’єктом дослідження є навчально-виховний процес в Енергодарському центрі туризму, краєзнавства та спорту.
Предмет дослідження – національно-патріотичне виховання як фактор формування патріотичних та громадянських компетентностей.
Відповідно до мети, об'єкту і предмету дослідження були сформульовані наступні завдання:
Показати можливості використання національно-патріотичного виховання у гуртковій роботі позашкільного навчального закладу.
Запропонувати шляхи оптимізації національно-патріотичного та громадянського виховання молоді.
Довести доцільність та ефективність використання національно-патріотичного виховання у навчально-виховному процесі Енергодарського ЦТКС з метою формування патріотичних та громадянських компетентностей вихованців.
Технологія реалізації досвіду
Компетентність – це здатність приймати рішення й нести відповідальність за їх реалізацію у різних галузях людської діяльності.
Заступник директора з НВР разом з педагогічним колективом постійно працює над розвитком життєспроможніх компетенцій вихованців закладу, шукає нові підходи у сфері виховання молодого покоління. В Центрі виховна робота ведеться по багатьом напрямкам, але одним із важливих і невідкладних завдань країни на сучасному етапі розвитку є виховання громадянина, тому пріоритетними у виховному процесі стають національні та патріотичні мотиви. В закладі патріотичне та громадянське виховання гуртківців здійснюється цілеспрямовано і системно (рис.1)
Рис.1 Форми роботи по патріотичному вихованню
Сім’я – перший і найголовніший осередок суспільства. Саме з неї починається формування понять «Батьківщина», «мала батьківщина». А тому виховання поваги до своєї сім'ї, гордості за свою родину, відродження багато в чому втрачених в наші дні понять сімейної історії, сімейної реліквії, сімейної традиції є одним із напрямків патріотичного виховання. Вихованню національної свідомості у дітей сприяють родинні свята, спортивні конкурси «Мама, тато, я – спортивна сім’я», залучення батьків до подорожей по рідному краю.
«Хто не знає свого минулого, не вартий майбутнього». Саме тому ми повинні знати історію свого народу. До визначних подій в житті країни в ЕЦТКС проходять уроки мужності, години пам'яті, виховні години. В цьому році було проведено ряд заходів, присвячених 25 річниці незалежності України.
Виступ команди ЕЦТКС "Нове покоління" на скаутському практикумі "Сім Бродів - 2016", присвяченому 25 річниці незалежності України
Змагання з легкої атлетики, присвячені 25-річчю незалежності України та з нагоди Дня фізкультури та спорту
Конкурс малюнків на асфальті "Це моя Україна, це моя Батьківщина"
Розмірковуючи над тим, як ефективно ознайомлювати дітей та їхніх батьків з національною культурою, як домогтися формування національної свідомості у дітей, як пробудити до життя національні традиції, національний дух нашого народу, керівники Центру долучають своїх вихованців до святкування Різдва, Масляної, Великодня.
Одним із підтверджень небайдужості юного покоління до долі своєї Батьківщини є участь в акціях і заходах, що проводяться з метою моральної та матеріальної підтримки української армії. Вихованці та керівники гуртків ЕЦТКС постійно відгукуються на заходи, що проводяться в підтримку воїнів АТО (акція «Прапор для солдата», свято «День захисника Вітчизни», акція «Подарунок для Героя»).
На рівні закладу реалізовуємо також проекти громадянського спрямування. Особливо слід визначити акції , що традиційно проводяться: «Милосердя», «Біла ромашка», «Світ починається з мене».
Шляхами реалізації громадянського виховання є насамперед тематичні тижні: тиждень туризму (щорічно останній тиждень вересня), тиждень правових знань (грудень), тиждень екології та краєзнавства «Люби і знай свій рідний край» (лютий), тиждень рідної мови (лютий), тиждень здорового способу життя (листопад, квітень), тиждень пам’яті (травень).
В напрямку патріотичного виховання в закладі відбуваються різноманітні конкурси та змагання. В рамках проведення очного етапу Всеукраїнської дитячо-юнацької еколого-патріотичної гри «Паросток» проведено ряд заходів. Серед них естафета під гаслом «Козацькому роду нема переводу». Реалізовано проект «Діброва майбутнього» по закладці майбутнього дубового гаю. «Паросток» - це щорічний захід завданнями та метою проведення якого передбачається: формування розуміння гармонії людини з природою та розширення знань про природу свого краю.
Виховна робота в закладі направлена на формування позитивного ставлення вихованців до власного здоров’я. Навчання здоровому способу життя має бути системним. Воно не повинно зводитися до періодичного інформування дітей з питань збереження здоров’я, а має передбачати комплекс систематичних заходів, спрямованих на забезпечення підлітками здорового способу життя як складової соціалізації. З цією метою в закладі проводяться День фізкультури та спорту, День туризму, День здорового способу життя. Завдання фізичного виховання - розвиток таких якостей, як сила, сміливість, спритність через спортивні ігри з патріотичним змістом.
З метою пропаганди здорового способу життя ЕЦТКС кожного року проводить відкритий «Кубок Енергодара з туризму».
Змагання з техніки пішохідного туризму
Велику роль у патріотичному вихованні підростаючого покоління відіграють також краєзнавчі експедиції. Кожна експедиція ретельно планується, продумується зміст заходів та об’єкти, які будуть досліджуватися.
Парк Слави м. Київ
Традиційними є походи по рідному краю. Милуватися природою приємно, але у стократ важливіше знати їхню історію. Саме з цією метою вихованці Енергодарського центру туризму, краєзнавства та спорту проводять краєзнавчі експедиції з активним способом пересування в межах України (по Дніпропетровській області, по Херсонській області, по Українським Карпатам). Вже три роки поспіль в рамках Всеукраїнського конкурсу на кращу туристсько-краєзнавчу експедицію учнівської молоді з активним способом пересування «Мій рідний край» група вихованців ЕЦТКС займає призові місця.
Українські Карпати. Гора Негровець
Унікальне село Колочава
Виховання патріотизму - це невпинна робота по створенню у дітей почуття гордості за свою Батьківщину і свій народ, шанобливому ставленню до історичного минулого Батьківщини, свого народу. На засадах патріотизму в Запорізькій області розвивається і поширюється скаутський рух.
Скаутинґ – це стиль життя, цікаві походи, табори, заходи, спілкування з однолітками з інших міст та інших країн. До скаутського руху може приєднатись будь-яка дитина, юнак або дівчина, незалежно від походження, раси, національності, класової приналежності або віросповідання. Скаутинґ не визнає будь-яку дискримінацію, а принцип рівності - одна з головних його вимог. Головна мета скаутського руху в Україні - сприяти всебічному вихованню української молоді в національно - патріотичному дусі на основі скаутської методики; виховати молодь свідомими громадянами України, провідниками кращих ідей суспільства. На сьогоднішній день до складу Запорізької громадської дитячої організації «Скаути Запоріжжя» входить 27 вихованців Енергодарського центру туризму, краєзнавства та спорту та два скаут-майстра: Ленінець Г.В. та Закржевська С.М. Про ефективність їх роботи ви можете зробити висновки, переглянувши презентацію.
Слід відмітити, що деякі наші вихованці вже є студентами, та вони завжди активно включаються в організацію та проведення скаутських програм «Сім Бродів», «Кам'яний мис», «Мандруємо містами скаутингу». Влітку 2016 року вони були волонтерами Всеукраїнського проекту «Будуємо Україну разом». Також наші вихованці (Кузовов Дмитро та Кузєванова Анастасія) представляли Запорізьку область на І Всеукраїнському форумі учнівської молоді дитячих патріотичних справ «Ми Українці», четверо енергодарських скаутів побували на 26-му традиційному Всеукраїнському збір-поході громадських організацій та волонтерських загонів «Козацькими шляхами - 2016». Малигіна Ольга є членом секретаріата Національної організації скаутів України, Бондаренко Олександр входить до Виконавчого комітету Запорізького обласного осередку ВМГО «НОСУ».
Скаути Енергодара
Ми робимо все для того щоб прищеплювати нашим вихованцям загально - людські цінності, сімейні, громадянські та національні цінності. Ми не стоїмо на місці, а постійно хочемо вдосконалюватися. Саме тому, з метою визначення рівня національно-патріотичного виховання підростаючого покоління було проведено анкетування вихованців закладу віком від 13 до 16 років. Опитування включало 7 питань, які мали дати відповідь на відношення молоді до стану розвитку патріотичних почуттів, моральних цінностей та фактори впливу на явища. Результати можна переглянути за посиланням.
Результативність досвіду
При використанні найбільш ефективних методів, прийомів та технологій в ЕЦТКС мною вирішено такі педагогічні проблеми:
• створено педагогічні умови, визначено найбільш доцільні методи, форми та засоби педагогічної діяльності щодо формування патріотичних та громадянських компетентностей вихованців;
• створено модель громадянина – патріота в умовах комплексного ПНЗ ( Рис.2);
• розроблено дидактичні матеріали, зміст яких спрямовує педагогічні дії на формування патріотичних та громадянських компетентностей вихованців.
Рис. 2. Модель "Громадянин - патріот України"
Висновки
Висновки
Немає коментарів:
Дописати коментар